Олеся Єдинак – маркетинг-менеджер Корреспондент.net, засновниця "Майстерні соціальних проектів "YEDYNKA"  

Олесю, чи пам’ятаєте Ви як все починалося, як Ви прийшли у маркетинг?

Це трапилося випадково, напевно, як і всі важливі події та знайомства в моєму житті. Я навчалася в магістратурі Київського Національного економічного університету, моя спеціальність – управління міжнародним бізнесом. Мені запропонували роботу маркетолога в Українському Медіа Холдингу, одному з найбільших медіа-холдингів країни, в щотижневій газеті з величезними тиражами.

Я відмовилася, бо на той момент займалася важливим для мене соціальним проектом. Але за кілька місяців посада маркетолога в цьому виданні знову звільнилася, і мені вдруге запропонували ту ж саму вакансію. Я вирішила, що це точно знак долі, і цього разу погодилася.

Що, на Вашу думку, є головним у професії маркетолога? Треба просто вміти вгадувати смаки клієнтів чи є ще щось?

Багато людей помилково вважають, що маркетолог – це Великий Креатор, Яскравий творець чи навіть такий собі шаман-психолог.

Мені здається, якщо шукати вдале порівняння, то маркетолог – це швидше годинникар, який сидить у темній кімнаті з яскравою лампою над не надто простим механізмом, і намагається зрозуміти логіку його роботи, причинно наслідкові зв’язки та використати ці знання у свої роботі для досягнення певної поставленої цілі.

Професія маркетолога унікальна тим, що вона лежить на перетині різних дисциплін. Вона потребує знання статистики, психології, економічної теорії, інших напрямків, потребує відчуття часу та особливостей суспільства, цільової аудиторії. Але самих знань мало, треба ще вміти використовувати ці знання для аналізу ринку, відстежування трендів, постановки релевантних запитань та вибору правильних інструментів. Не треба боятися експериментувати чи навіть ризикувати.

Маркетологам часто доводиться брати участь у створення чогось нового та пошуку інноваційних рішень, тому часто саме сміливість і незвичність дозволяються створите щось неординарне і дієве.

 

 

Портал korrespondent.net є одним із найпопулярніших серед українських користувачів інтернету. Як Ви досягли таких результатів?

У світі не існує формули успіху, яка б однаково підходила для всіх. Кожен проходить свій шлях. Наша формула успіху, насамперед, у людях, які працюють над Корреспондент.net. Це професійний і злагоджений колектив, але найважливіше, що це – КОМАНДА.

У цій команді я лише займаю своє місце і виконую ту роботу, в якій компетентна.

На кого із закордонних колег рівняєтеся? NYTimes?

Не можу сказати, що ми на когось рівняємося. Але, так, ми уважно відстежуємо, що роблять наші колеги за кордоном, підглядаємо якісь ідеї та рішення. Щось нам подобається, щось ні, дещо запозичуємо та адаптуємо під нашого користувача.

Крім того, ми в гарних стосунках з найбільш поважними ресурсами у світі. Такими, наприклад, як BBC. Нещодавно британські колеги запрошували нашу команду до себе в гості для обміну досвідом. Ми мали можливість дізнатися, чому завдячує BBC своїми успіхами.

Чим відрізняються смаки та вподобання українських читачів новин від закордонних? Як ви вивчаєте, що подобається вашим користувачам, а що ні?

Українські користувачі надто заполітизовані, до того ж вони дуже орієнтовані на Україну. Українців не дуже цікавить, що відбувається у світі. Щодо європейських читачів, то міжнародні новини та лайфстайлові статті там значно популярніші, ані ж в Україні.

Те в чому ми всі схожі, так це у зростанні інтересу до мультимедійного контенту.

Щодо вподобань наших користувачів, то ми відстежуємо кількість переглядів та коментарів кожної окремої статті, аналізуємо увагу до певних розділів.

Якщо ж говорити про загальні тенденції розвитку українського ринку інтернет-медіа, то існує низка досліджень, які дозволяють максимально точно вивчати уподобання української аудиторії.

 

 

На якого українця орієнтований korrespondent.net?

Наші користувачі – це молоді фахівці, а також менеджери середнього і вищого рівнів. Та попри те нас читають студенти, а також багатії, які входять у Золоту сотню, яку щороку видає журнал Корреспондент. Всіх цих людей об’єднує бажання отримувати першими найсвіжішу інформацію.

Олесю, охарактеризуйте, будь ласка, сучасний ринок українських новинних інтернет-порталів: останні тенденції, позитивні/негативні зміни?

Серед позититивних тенденцій варто відзначити приділення більшої уваги роботі у форматі «breaking news», а також регіональним новинам. Серед негативних назвала б все більший ухил певних новинних ресурсів у бік «жовтизни».

Як прогнозуєте майбутнє друкованої преси?

З розвитком новітніх технологій, появою можливості комунікувати з користувачами через тачскріни у легких невеликих девайсах та можливістю скористатися Інтернетом фактично у будь-якій кав’ярні (з поправкою на Україну), друковану пресу чекають великі труднощі.

Друкованим виданням потрібно швидко адаптуватися до нових реалій та шукати інші стратегії комунікації зі своє аудиторією. Згідно з прогнозами, до 2040 року друкована преса має остаточно полишити ринки розвинених країн.

Але попри все, я з тих, хто вірить, що друковані книги та періодичні видання безслідно не зникнуть, хоча і значно втратять у накладах.


Ангеліна Оверчук